І на оновленій землі врага не буде ,
супостата , а буде син,
І буде мати, і будуть люди на землі…
Інтегрований урок з української мови та літератури на тему :
« Вічна тема матері і сина»
Порівняльний аналіз поем
Т.Г.Шевченка « Катерина» і « Наймичка».
Узагальнення вивченого з теми «Складне речення з різними видами зв’язку»
Вчитель Лазівського ЗЗСО І-ІІ ступенів Ференц Галина Михайлівна
Мета : Формувати навички критичного мислення через застосування на уроці пошукових, проблемних і дослідницьких методів навчальної діяльності, порівняльний аналіз поем «Катерина» та «Наймичка» та призму особистого ставлення Т.Г.Шевченка до головних героїнь, розкриття проблематики цих творів у зв’язку з реаліями сьогодення; узагальнити вивчене про складне речення з різними видами зв’язку; формувати навички дослідницько-пошукової роботи, життєві і комунікативні компетентності .
Виховувати любов і пошану до наших матерів та захоплення їх щоденним материнським подвигом.
Тип уроку – дослідження
Обладнання : мультимедійна презентація до уроку, виставка критичних матеріалів та ілюстрацій Шевченкових творів.
Хід уроку
-
Вступне слово вчителя.
Наш урок можна вважати епілогом завершення шевченківських днів у школі, і він не зовсім традиційний, адже поєднує дві навчальні теми – з мови і літератури, а отже, є інтегрованим. Сьогодні нашою метою є ( демонструється слайд презентації).
Шевченко був не просто генієм і пророком майбутнього нашої нації, він об’єднував людей вічними темами своєї творчості , серед яких центральною можна вважати тему скривдженого материнства. Вона була зрозумілою і близькою представникам усіх прошарків суспільства, адже виховувала пошану до матері, поверталася до забутих і частково зруйнованих родинних відносин. Ця тема є надзвичайно актуальною і в наш час, адже щодня чуємоз новин засобів масової інформації про діток, підкинених у дитячі притулки, кинутих у громадських місцях, інформацію про зростаючу кількість абортів, виховання дітей у неблагополучних родинах, де нерідко випиває або стає наркоманкою навіть мати – хранителька домашнього вогнища. А ще ми знаємо незаперечну істину: де здорова родина , там здорова держава.
Починаючи першу сходинку нашого уроку- дослідження, я б хотіла почути ваші очікування від уроку.
Учні висловлюють свої очікування.
ІІ. 1 сходинкою є « Мовознавці»
Перевірка домашнього завдання : порівняльний аналіз мовних особливостей поем « Катерина» ( команда « Дослідники») та « Наймичка»
( команда « Критики»).
Учні зачитують результати письмового дослідження за наперед визначеним планом , кожному учаснику команди було визначено окреме завдання, правильність виконання перевіряв капітан, він же виконував роль помічника педагога у роботі з учнями, що потребують підтримки.
ІІІ. А зараз – сходинка 2 « Літературознавці» : порівняльний аналіз поем за колективно складеними літературними паспортами
Учні працюють у 2 групах, а потім представляють результати дослідження: жанр, рід, проблематика творів, коротка характеристика головних героїнь.
(Результати дослідження виконані за узагальнюючою таблицею та записані в робочих зошитах учнів)
ІV. На нас очікує сходинка 3 « Театрали» : виступи команд з інсценізацією уривків з поем. Завдання для команди « Критиків» - інсценізація уривку з
«Наймичка», для команди « Дослідники» - з поеми «Катерина». Глядачі – учасники іншої команди готують відповідь на проблемне завдання.
( відповідь має бути у формі речень з різними видами зв’язку)
V. Сходинка 4 - колективна робота для учасників обох команд -
« Мистецтвознавці»
Учні мають порівняти мистецькі особливості художніх полотен Т.Шевченка
« Катерина» та « Сікстинської Мадонни» Рафаеля. ( Увага на екран!)
Дослідник Сидоров зауважив, що в картині « Катерина»
Шевченко « майже точно копіює ноги і рухи « Сікстинської Мадонни» Рафаеля». Поміркуйте, для чого він це робить.
Висновки школярів:
Уляна В. Обидві матері несуть своїх дітей людям, Мадонна дивиться на світ широко розплющеними очима, в яких радість від народження Божого Сина і передчуття його трагічної долі, а очі Катерини соромливо опущені, бо в неї син – безбатченко; ноги їхні босі, що вказує на просте походження обох жінок, а також може означати тернисту життєву дорогу, на якій ці ніжки будуть зранені.
Галина С. Богородиця несе в руках Спасителя: вона горда своїм призначенням, а Шевченкова героїня прикриває живіт руками, захищаючи ще не народжене дитя від людської злоби і осуду,
VI . Сходинка 5 « Психологи»
Ознайомтеся з надзвичайно влучною порівняльною характеристикою обох героїнь Ганни-наймички і Катерини, складеною І.Я.Франком. Доповніть характеристику вашими зауваженнями про поведінку та вчинки матерів
Напишіть коротке есе.
Михайлик С. Я дуже співчуваю Катерині, вона справжня страдниця, але ж потрібно в першу чергу думати про дитину, що чекало її сина – старцювання, нужденне життя, зневага, а що чекає дітей-сиріт сьогодні?
Аліна С. Я захоплююсь життєвим подвигом Ганни-наймички, бо це вершина материнського призначення і життєвий героїзм, але хіба щоденний подвиг наших матерів не є жертвою і відреченням від власних утіх і задоволення заради щастя своєї дитини.
Таїса Д. Моя мама виховує п’ятьох дітей, вона дуже багато працює разом з батьком,щоб забезпечити достаток у родині, і я щаслива, що маю таких батьків, братів та сестер, бо справжнє щастя – у їх підтримці.
II . Невпинно спливає час нашої напруженої спільної роботи. І на завершення хотілося б почути : чи справдилися ваші очікування від уроку, що нове ви почули, що вам найбільше запам’яталося, а що, можливо, вразило.
Домашнє завдання : допрацювати есе
Короткий етимологічний словничок прізвищ, що поширені в селі Лази
Бадила -- від бадила- вайлувата людина, відлюдьок. У сербів - бадил -кинджал, у болгар - шпилька.
Беренич - утворене від словацького імені Бера. Подібні прізвища зустрічаються у хорватів: Вегіпа, Вегіпае, Вегепіс.
Бирак - Беряк, Биряк. Від чоловічого імені Бер, Беро - Беримор, Берислав. Від закарпатського слова биряк - сільський голова.
Биркович -у сербів і хорватів відоме з 15 століття. У поляків перша письмова згадка датується 1659 роком. Від імені Берко з додаванням суфікса ович. Словацьке діалектне слово берко означає злодій.
Бляшин - від бляшин - влашин - волох.
Богут - утворене від давньослов'янського імені Богут. Очевидно, означає : той, що належить Богу. Колись воно було поширене по всій Україні.
Гешур - від південнослов'янського імені Гешо ( Георгій).
Голянич - від Голяна з суфіксом ич.
Грига- від чоловічого імені в українських Карпатах та румунському Марамороші, що походить від імені Григорій.
Дзямко - Поширені також варіанти прізвища Дзямка, Дзяма, Найімовірніше, утворено від діалектного слова дзяма - відвар із свинини, яловичини. У карпатських говорах також відоме слово дзяма - худа жінка, неповоротка людина.
Дулішкович віід застарілого чоловічого імені Дул, Дуло, Дулішко.
Канайло - від сербо-хорватського слова, що означає - виродок, пройдисвіт.
Керестеш - угорське прізвище, утворене від імені Кегеshtез. Відоме з 16-17 століття.
Климович - від українського! і не тільки) імені Клим. Існує також словацьке КІІmо.
Курах - курах - курець.
Лакатош - з угорської. У перекладі на угорську означає слюсар.
Малярчинець - син малярки, тобто жінки, що має таку професію.
Матола - польське прізвище МоtoІа. Похідне від нього польське ім'я Матеуш. Можливо, утворене від слова мотати. Від південнослов'янського імені Мато. У нас- Матвій.
Минда - миндати ( діалектне ) невиразно, ліниво говорити. У бойків минда -незугарна особа. Відоме також у карпатських говорах мондати - бабрати
(тобто повільно працювати).
Мумряк -той, що мимрить, тобто невиразно говорить.
Палько - від карпатського чоловічого імені Пальо ( Павло).
Понзель - найімовірніше, від діалектного понеділковий, той, що має відношення до понеділка. Відомий варіант прізвища - Пондзель. У поляків -Ропсеїиз.
Приймич - утворено від приймак.
Пришляк - приходько, зайда.
Радич - поширене у Хорватії як ім'я. У поляків існує прізвище -Radzch. Таке ж ім'я є і в болгар.
Русин- рус, русий. З часом так стали назвати цілий народ - українців . А спочатку рутенець, русин, роксолан.
Сабелко - найімовірніше, від сабля, тобто шабля. У Карпатах також існує діалектне саблі - тонкорогі барани, цапи.
Саладь - від угорського слова shalad. Тобто покільчене зерно, пивний солод